Може колись розлюблю я тебе
Тихим, серйозним, дорослішим ранком.
Може і ти колись кинеш мене,
Ми зупинИмось на стАрому г'анку.
Долі обох нас розійдуться вмить,
Літо замінить тихая осінь,
Тільки не зможу я зупинить
Рясні мої блискучії сльози.
Як я не хочу тебе відпускати!
Думки мої лиш до тебе стримлять.
За тобою втомилася вже сумувати
Зроблю для нас крила – будем літать
Як я кохаю тебе, мій єдиний!
Мабуть, сильніше, ніж знала сама.
За все-все життя таке є-то диво
Так покохати, ковтнувши сповна.
Я так жалію, що ти мій не перший.
За минуле так соромно, рідний, мені,
Але ти останній, це краще ніж перший.
За тебе я згодна горіти в вогні.