дівча вагітне тугою
як перестигла груша гниллю.
над могилами наругами
посипає рани сіллю.
голками під нігтями
їй болять утрати вічності.
солом'яними віхтями
горять іронії й комічності.
дівча вагітне знаками,
що шляховказують до нього.
отруюють, мов шлаками,
повільно, гнильно, довго.
ти зможеш, ти це витерпиш,
залишившися гідною.
бо краще дійсно викидиш,
ніж просто буть безплідною.