Часто ось так...
Живеш, метушишся, працюєш,
Мрієш, радієш, псіхуєш...
І раптом ба-бах...
Нічого ТобІ вже не треба,
Ти линеш у вічність, до неба...
А там, внизу
Сльози, горе, страждання,
Трагедія і неостання.
Спитай, чому?
Випадковість, чи легковажність
Жорстока наша реальність,
В толк не візьму...
В дорозі, квартирах, усюди...
Трагічно гинуть так люди.
Я... помовчу
Мовчання, це шана загиблим,
Співчуття їх рідним і близьким,
Цю тишину,
Хай нарушить щира молитва
Світла Вам память і вічна...
Фото з інтернета.