Втеча

Гетманец А
Я вже стільки разів тікала,
Що колись утечу й від тебе.
Так просто, коли замало
З тобою буде нам неба,
Й трохи ніжності не вистачатиме,
І сонце ледь охолоне,
Не будуть розлуки стратами,
А пестливі твої долоні
Стануть чомусь звичайними
Чоловічими руками,
Й ховатимемось у “дедлайні” ми,
Й зникатиме щось поміж нами...

Не ображена, не розгнівана,
Не дочекавшись фіналу
Втечу тихо і несподівано,
Як вже безліч разів тікала.