Поверніть мені рожеві окуляри...
Дивіться*!..там тріснуло скло..
Як ніж.. тобі дихає в очі..
Так ріжуть судини уламки..
Тепер я нічого не бачу…
Лише чую, як дихаєшь ти..
Скажи мені: *все буде добре..
Кажи..*!Нуймо*!Не мовчи*!..
Як сіль роз'їдає терпіння..
Ходжу назад.. -.. вперед.. навмання..
Не знаю.. як зупинить це тремтіння..
Тепер в цьому світі.. я - сліпе кошеня..
А завтра.. ну що тут казати…
Візьму ті, що приніс мені ти..
Такі самі на дотик..
Лише не на тій частоті..
Рожеве на чорне..Життя замінили..
Без кольору все.. як в безодні..нове..
Сірість.. куди не гляди..ми вже зовні..
Холодно ..та ми тут самі..
На смак не таке й вже дитинство..
Дорослі вже бачаться сни..
Думки мої більш вже серйозні..
Стиснув кулачки..шаг..два..Треба йти..
8/12/12