З ншого св ту

Александр Трубкин
Ти став блідий
порожні очі,
понурий вигляд й слова.
Втікти нікуди ти невзмозі
ось і настала доля ця.
Одне питання е едине-
Чому, за шо?-незнаеш ти.
Напевно світ цого не хоче-
щоб жили мрії й митці.