Як важко, люди, на чужині
Не з'їхать з глузду, не зійти.
Утримать в мозку розуміння.
Спокійно жити, ще й цвісти!
Усмішки дарувать у вічі,
В яких лиш бачиш підлість й злість.
Казать правдиві, добрі річі
Тому, хто заздрість в серці їсть!
Як зле боротися з чумою,
Що називається брехня,
У світі, пруд пруди, якої...
Як важко вірить у життя!