…На болоті вночі палять мавки свічки,
Що згорають, мов згублені душі.
Грають Реквієм їм цвіркуни на сюрчках,
В небі крутиться зоряна кужіль.
Щось буркочуть у темному лісі чорти –
Сперечаються з лісовиками,
Чи наслати на села пекельних хортів,
Чи залити снів чорних струмками?
І у хащах палають примарні вогні,
То жде папороть жадібну жертву.
Місяць-пугач дзьоб гострить об гілку сосни,
Плоть бажає живу, а не стерво.
Чарівний корінь відьма шукає між трав –
Хвиль, що вкрили страшні таємниці.
Десь тут брат брата вбив, без труни поховав,
Обернувся цей гріх на чорниці.
Я також серед мороку тихо ходжу
І шукаю загублену казку.
До дерев, наче нитку, цей віршик в’яжу,
Для повернення є тут підказки…
29.12.2012