Колись прокинешся, а поряд пусто буде.
І так захочеться без тями обіймати,
Від сліз вологі мої очі цілувати,
І будеш з відчаєм шукати мене всюди...
А я піду від тебе в ніч, глуху і темну,
В обіймах вітру буду битися й ридати,
Що ти не зміг мене довіку покохати,
Що я розбила сталий спокій твій даремно...