***

Загубила в осінньому листі,
Загубила свої я вірші.
Їх шукала в калини намисті -
Не знайшла,хоч просила : "Скажи!"

Там рядки про недавнє кохання,
Про надії рядки й про тугу.
Адресовані болі й вітання -
Як тепер їх йому надішлю?

Минув час. В тому самому місці
Побувала між зелені я.
Та вірші, що покинула в листі,
Вже не прагне шукати рука.

Не питається серце у зела
І не просить віддати вірші.
Буйних трав тепер слухаю шелест
Знов самотня і знову в тиші...