Вийшов дід гору’ копати
І найшов горівку,
Яку баба заховала,
Коли була дівков.
Він очам своїм не вірив,
Як то може бути.
Як то може його баба
Так його надути.
А коли відкрив ту пляшку
І понюхав трохи --
В діда мало не упали
Його бабські роги.
Ті, котрі йому старуха,
Коли була дівков,
Накладала на макітру,
Коли пив горівку.
І побіг дідок веселий
Ку'му показати,
То, що викопав в горо'ді,
Аби побухати.
Вдруг, підкралася старушка:
“Що тото за діло?”,
І взяла' його за вушко,
Потягла за тіло.
Все, скінчилася та п'янка,
Яка не поча'лась.
І напитися горівки
Дідові не вда'лось.
Баба спрятала горівку,
Бо як буде скрута,
Можна буде хліб купити
За рідку валюту.