Побачення

Владимир Зуйко
Рік промайнув, як ти злетіла в вирій
Відкрив альбом, і защеміло на душі!
Твій погляд молодий, і милий.
Cніг влітку випав на твоїй межі

Зима твоя настала дуже рано.
Дивлюсь на фото, в пам"яті минулі дні.
Я бачу з шляху, ти під вишнею у мами
Приїхав!! І зімкнулись рученятка на мені.

Щаслива мить! І ми йдемо до дому,
У мами очі вже вологі, як завжди.
Не переслухать щебетушку невгамовну!
Не віщувало їй, ніщо, в то час біди.

Твій сміх веселий, чується усюди,
Ти сонечко! І щастя у сім"ї.
І хмар  немає,і грози  не буде.
А небо ясне, як і оченьки твої.

Така дитина! Ніби ангел білокосий,
Яке жорстоке це старе життя,
Я знову тут, і де ступали ноги босі.
Ніяких змін.Лиш ти пішлав далеке небуття.

І всі розмови,сварки, пересуди.
Не варті вже нічого! Все це суєта.
Сьогодні знову, пам"ять мою будить,
Весела щебетушка золота!...