***

Пересічному громадянину
Не загине твоя Україна.
Не загине, кохана, ніколи,
Бо нап`ється вона КОКА-КОЛИ,
Бо напхається окорочками,
Чізбургерами та біг маками.
Бо приїдуть її доглядати
Чорношкірі солдатики з НАТО.
І не схочуть її, нашу мати,
Нашу неньку, гуртом ґвалтувати.
(Так, знічев`я хіба, неконкретно,
В Луцьк чи в Коростень влуплять ракету).
Ми самі не дамо собі раду.
А як вклонимось Путіну, гаду?!
А як кинемо пити, палити?!
Почнемо працювати, творити,
Доберемось до фабрик, заводів
І відмовимось від геномоді…

Пересічному громадянину
Я не раджу заводить дитину,
Бо вона прокляне його згодом.
Бо не буде народа-урода.
Бо у світі лишаються жити
Ті, хто висновки вміє робити,
Хто без жодних вагань, без упину
Ріже горло за власну країну,
Хто у Боїнгу з неба віп`ється,
Наче кіл, у диявольське серце.
Ми ж йдемо до всесвітніх засранців
В небуття, як оті індіанці.