Мені болять твої обійми,
Мені болить таке життя.
І наче я не безнадійна,
І наче ти вже не дитя.
Я в сні побачила світанок,
Який стрічали ми удвох.
Забрав тебе той білий ранок.
І я одна між багатьох
Лишилась жити у цих муках,
Які болять щодень дужчіш.
Невже життя в таких розлуках
Для мене стане яскравіш?
Невже забуду і тебе я?
Прийде хтось інший, вже не той.
Моя могутня асамблея
Запалить вже не твій вогонь.
Він, мабуть, стухне, як раніше
У попередніх всіх стухав.
Ми не зустрінемося більше,
Ніхто з нас так і не кохав…
;