Як трапилось не розумію ,
Покохав в селі дівчину .
Кожен час про неї мрію ,
Душою палкою все лину .
Вона найкраща із людей ,
Шовку ніжного ніжніша .
Співає вранці соловей ,
Сердцю мому наймиліша .
Її усмішка мені в радість ,
Образ ангела , гарніший .
З нею хочу жити й встарість .
Буду найвірніший .
Голос радий її чути ,
Дивний як мелодія .
Мені неї не забути .
Бо вона ... .