Іще, спасибі, сонце не ледаче,
Бо так духмяно липа зацвіла,
Всіх оповив і опоїв неначе
Медвяний плин від міста до села.
У липові усе убралось шати,
Запав в країні липовий момент,
Де липові панують депутати,
І липовий царює президент.
Та і вони іще не перша скрипка,
Бо диригують ними зоддаля.
Та й сам народ, обідраний, як липка,
До стовбура обшарпує гілля.
Всім липова ідея володіє,
Все липове – чи шана, чи хула.
Та квітне, мабуть, липова надія,
Аби скоріше липа відцвіла.