Василю, варту заступає
Доба інакша навкруги,
А совість знову потерпає
Від безнадії та нудьги.
Свобода духу під п‘ятою,
Сума не легше, ніж тюрма,
Ніде ні істини святої,
Ні справедливості нема.
А страдники за долю неньки
Пруть в депутати та посли.
Оговтавшись, на побігеньки
До влади хижої пішли.
І всі тусуються заради
Своїх, а не суспільних справ.
А ти єдиний, хто не зрадив,
Єдиний – не розчарував.