Такі запеклі точаться дебати,
Що тоне зміст в словесному багні.
Як соромно і гидко доживати
В краю патологічної брехні.
А ти безсилий перед тим розгулом,
Де брешуть всі – пройдисвіт і гарант.
Завзятці все змагаються з минулим,
Його перетлумачивши стократ.
Обридли їх тиради і паради,
Бо кожен, хто душею не осліп
Сьогоднішньої потребує правди,
Насущної, питомої, як хліб.
Підозра закрадається жахлива:
Якщо минулий і поточний час
Підробні зовсім, та невже брехлива
Все взагалі історія у нас?