Перевод В. Свидзинского Три радости

Евгений Беляев
Как ночь тиха! О ты, Луна ущербная,                Холодна тиша. Мiсяцю надламаний,
Побудь со мной и освяти печаль мою.                Зо мною будь i освяти печаль мою.
Она, как снег на ветках, упокоится,                Вона, як снiг на вiтах , умирилася,
Она, как снег на ветках, и осыпется.                Вона, як снiг на вiтах , i осиплеться.
Есть у души извечные три радости:                Три радостi у мене неодiйманi:
Сиротство, труд, молчанье. Злой кручинушки       Самотнiсть, труд, мовчання. Туги злобної
Уж нету больше. О Луна ущербная!                Немає бiльше. Мiсяцю надламаний,
Преображенья виноград я в ночь несу.                Я виноград вiдновлення у нiч несу.
На мёртвом поле встану я с молитвою, -                На мертвiм полi стану помолитися,
У ног моих пусть зори с неба падают.                I будуть зорi бiля мене падати. 


                Оригинал: В. Свідзинський, 1932