Матусi

Александра Луцишин
Де б не була у дорозі -
в кожного доля своя,
завжди за мене в тривозі
буде матуся моя.
Голос , миліший на світі,
руки ніжніші за шовк,
іншого раю земного
ніхто б і ніде не знайшов.
Лиш біля серця у мами,
що рветься назустріч з грудей -
місце де спокій й розраду
кожен знаходить з дітей.
Думка - що завжди з тобою,
подих - що в сніг зігріва,
очі, що рани лікують,
інших таких не бува.
Любов її щастя дарує,
надія - з колін підійма,
А віра – сміливість карбує,
Мов крила до неба здійма.