Гортаю «кулінарну» книгу,
Дружині страви замовляю:
Ковбаску, шинку, буженину,
«Наполеончика» до чаю.
Січеники, битки, куріпку,
Крученики, рубці, тюфтелі,
Бефстроганов, біфштекс, лангети,
Калекуко, кумпис, пастелі.
Сміється щиро «половина»:
– А сер товченки не бажає?
Салат з капусти та квасолі?
Чи апетиту він не має?
А ще в меню є баклажани,
Ікра заморська кабачкова,
Дерунчики, з горохом супчик.
Простенька їжа… та здорова.
– Одне і теж, – зітхаю вкотре. –
Мене ніскільки не кохаєш,
Якщо годуєш без натхнення
Та ще й фантазії не маєш».
Пожартували – й наче ситі,
Не хочеться вже їсти, пити.
… Пенсіонерам бо без сміху
Стає все важче й важче жити.