Тільки твоїм рукам під силу
Розпалювати вогонь
У моєму тілі.
І тільки твої долоні
Ніжно обпалюють.
У шаленій погоні
Твій гіркий присмак,
Твій смак.
Наче хмари бездонні
Твої очі,
Що душу лоскочуть
Теплом спогадів.
На моїх станціях холодом
Зустрічає лише вітер.
У твоїй крайні
Усмішки лягають на обличчя.
Так незвично
Коли ти не поряд.
Немає змісту малювати вічність,
Бо твої маршрути
Давно ходять
Іншими слідами,
породжуючи безодню
Між душами,
Між нами...