Котилися губи, та попідвіконню
Голилися руки моїми стогінами.
Ти вимивалася із мого світанку,
А я знов кохалася твоїми коханками.
Розходилися мости під ногами,
Коханням, затоптаним зізнаннями,
Ти вигнивала у мені.
Своїми світлими очима
Цілувала кожну сходинку
Униз по моєму відчаю.
Розмежовувала свою любов
На «до» і «після»,
Після мого «пішла».
Змінювала сумки і суми,
Валізи та рюкзаки,
Тікала швидким до Монтесуми
І поверталась знов до моєї гри,
Яку я створюю сама,
Постійну змішуючи карти,
А ти така кривава і крива
Була не мною варта.