чотири тиждення
чотири знайомства зі спротиву
чотири серця моїх
не пускають
не од-творяються:
і вже на повінь кличе у Водохрещ
і вже рипить рілля корінням жил
чотири розколісні-невзбруєні
чоти волають се ув піднебеся
щоби окнязився над ними рід і див
та ковзають іще, на ворожденьках-голоступах
немов на підступи вдягнувши терня на ступню
в сльотавому невідді досі,
корочунові піють мряку охмільну
А в мене з печі - любо і вогонь
жаринко-сердушко - пожарищем яріє
ходи! у люблення-доління.
ходи!ходи!ходи!ходи!ходи!