(Це розповідь про одну з комічних ситуацій, що
трапилась під впливом радіотрансляції з
сесії Верховної Ради України в 2005 році)
Дід Максим, старий вояка,
Пильність не втрачає.
Ще з війни завжди в усьому
Бережливість має.
Тож почувши раз у хаті
Авіасирену,
Дременув до льоху спритно...
Де там рекордсмену?
Там посидів він довгенько.
Думав – уже амба...
Аж допоки не з’явилась
Із базару баба.
Виліз дід сердешний з льоху,
Наче б усе тихо...
– Що, – пита, – відбій тривозі?
Закінчилось лихо?
– Ну й дурний ти, – каже баба. –
То не канонада,
А відстоює закони
Нам Верховна Рада.
А сирена виє зранку.
Спати треба менше...
Чуєш, знову в репродуктор
Хтось свистить та бреше?
Комуністи там воюють...
Чула на базарі,
Проти СОТу чи осоту,
Мов п’янички в барі.
Поламали мікрофони,
Всіх беруть за грудки.
І кричать, що до Європи
Не пропустять... Дзуськи!
– Не обманюєш, – дід мовить, –
Все із-за осоту?
І не буде вже сьогодні
Авіанальоту?
Та щоб той бур’ян загинув!
Вже дістав і Раду?
Певне, слід косу точити,
Виручати владу...
2005 р.
Примітка: СОТ – скорочена назва
Світової Організації Торгівлі