12.02.1999
Друже, от і все,
Течія життя мене несе,
В бурхливе море,
Туди де холод, горе.
Де без тебе мене нема,
Де вічний лід, зима,
Де хвиля злості ломить кості,
Де безлад на помості.
Настав той час коли ти є,
Й тебе нема. Життя моє.
Давно вже не горять вогні,
В душі моїй. Холодно мені.
В твоїх очах одне лиш НІ
Собою засліплені вони.
Померла мрія ще тоді,
Коли в коханні призналася тобі,
Надія довго ще жила,
Та Віра не народжена була.
В душі твоїй десятки літ,
Не розтопили лід,
Стільки сліз та мук, і все дарма…
Вже для тебе мене нема.
А за вікном зима,
І вини твоєї тут нема,
Фатальна зустріч - корінь зла,
Долею призначена вона.