Отступила ночь глухая. Одривалися тумани
На проснувшейся земле Од дрімливої землі,
День взошел, туман растаял День зійшов, і обрій танув
В нарастающем тепле. В наростаючім теплі.
На рассвете ты вставала Ти проходила край замку
Вся объята светлым сном. Як обнята світлим сном.
Утро красками играло Тріпотіли блиски ранку
Над задумчивым челом. Над задуманим чолом.
Пред тобой ступало лето Літо, йдучи попереду
Шагом лёгким и живым Кроком легким і живим,
Травы, солнышком согреты Розставляло чаші меду
Пахли мёдом золотым. На обрусі польовім.
Ты дорогой полевою Цвіт повійки степової
Проходила вдоль реки. Припадав тобі до ніг,
И срывались за тобою І зривались за тобою
Алых маков лепестки. Крила маків огневих.
В.Свідзинський
З книги "Вересень" (1927)