***

Не шукаю радості в минулому,
Що пройшло - за обрієм залишиться.
Може, лиш надією і тугою,
Спогадом у моє серце впишиться?

Не тривожить дим доби минулої,
Не тужу за тим, що вже забулося.
Все проходить, лише слово милої
Болем в серці раптом стрепенулося.

І не вірю, що минуле вернеться,
Що воскресне те, що не відбулося.
То у снах барвінком м'яко стелиться
Дух надії, що в душі проснулася.

Не надіюсь, що усе в майбутньому,
Що в прийдешньому щасливим стану.
Плин життя відомий лиш Всевишньому,
Може, завтра в сіру вічність кану?

Краще днем сьогоднішним упитися,
Завжди в злагоді, любові жити,
У природі вільно розчинитися,
На святій землі добро творити.

Тож цінуймо час, - повчає Біблія.
Радістю наповнимо чарунки.
Лиш в любові - щастя зрима лінія,
Вічності предивної дарунки!