Пам ятаю

Георгий Грищенко
Закрутило щось у носі,
Я підряд аж тричі чхнув,
Пам’ятаю це і досі
Хоча рік уже минув.

Пам’ятаю молодицю
І струнку і запальну,
Чепурненьку як годиться,
Наче й справді не земну.

Пам’ятаю запах лісу
У весняний різноспів,
Коли все пошлеш до бісу,
Бо літати захотів.

Пам’ятаю срібні роси,
По траві мої сліди,
І верби зелені коси,
Що спадають до води.

Пам’ятаю як світає
Влітку в рідному селі,
Як природа оживає,
Щоб зростати у теплі.

Пам’ятаю дрібний дощик,
Тихий, лагідний такий,
Як бажаю каші горщик,
Щоби дощик був густий.

Добру пам’ять, мабуть, маю,
Пригадати все кортить,
Та на жаль я добре знаю
Час мені не підкорить.

Скільки жив ще треба жити,
Щоб згадати день за днем,
Та боюся це робити,
Бо залізе в душу щем.

Бо прожите не вернути
Як би я це не хотів,
Та не можу і забути
Всіх подій минулих днів.
22.10.12.