у тебе блакитні очі
і мабуть блакитна кров
ти мій розумієш почерк
помічаєш мій кожен крок
сховатись немає шансу
ти завжди зі мною поряд
в горизонт біжучи по трасі
твій на собі відчую погляд
до мене ти знов так близько
чую серця я стукіт в грудях
ти підеш по тонкій кризі
коли за вікнами буде грудень
і в очі твої розкішні
я падаю дуже часто
у тебе характер кішки
моєї ти хочеш ласки
на дотики мої ніжні
відповідаєш ти поцілунком
ми схожі й водночас різні
хоч синхронніші с кожним рухом
зустрічаю з тобою ранки
чашки з чаєм і бутерброди
ти зі мною танцюєш танго
коли йдемо ми вниз по сходах
на трамвайних зупинках пари
тримають руки, схрестивши пальці
в небі з заходу мчаться хмари
обіцяли дощі нам вранці
обіцяли холодний вітер
парасольку нажаль не взяли
осінь швидко змінила літо
його й справді було так мало
воно швидко пробігло, знаєш
його без тебе навіть б не бачив
згадай ранки з гарячим чаєм
одні з найкращих наших побачень
на трамвайних зупинках пари
а ми пара с тобою також
як всі бути можливо мали б
я тобою…, ти мною мариш
ми підемо, куди спішити
хвилин п'ятнадцять всього потрібно
я с тобою як небожитель
ну і ангелу ти подібна
адже в тебе блакитні очі
і ти крила свої ховаєш
під подушку кожної ночі
ну а вранці їх одягаєш…