***

Колись закінчиться цей дивний сон,
Але прокинешся ти вже другий
Кудись-то зникне геть усе тепло
І вітер рознесе уламки мрій
Не поглядай на час,бо він летить
А ти на місці,мов прикут до скелі
Перед очима все та сама мить
І день за днем,ніяк не знайдеш панацеї..
А спогади міняють задній план,
Зі швидкістю комети тане осінь,
Все повз іде,ритмічно в такт рокам
А я в заручниках діагнозу «самотність»