Витерпіть не в змозі
Цю журливу осінь,
Заражає сумом,
Щоб постійно думав
Про своє прожите,
Що вже часом вкрите,
Як ти був щасливим,
Молодим й красивим.
Там весна і літо,
Мандрування світом,
Радощі кохання,
Тут сум розставання.
Там яскраві квіти,
Тут хвороби й біди,
Там красиві мрії,
Тут світ безнадії.
Там весна, тут осінь
Давить нас і досі,
Як це пережити
Й вовком не завити.
11.11.11.