Чому сумуємо даремно
За всім радянської доби,
Коли ми знаємо напевно
Не вернеш, що ти не роби.
Таких ковбас не роблять нині
І цін таких не має теж,
Були дешеві кури сині,
Тепер в них хімії без меж.
А пиріжечок з патрошками
За п’ять копійок на обід,
Горілки пляшка вечорами
Два шістдесят й рятуйсь від бід.
А в ресторані з другом разом
Платили двадцять ми рублів,
Поїли, випили й під газом
Додому їхав чим схотів.
За рубль - таксі, а як трамваєм
Аж три копійки заплати,
Тепер розцінок цих не маєм,
За цим й сумуємо, брати.
13.01.12.