Заплітала осінь свої коси
Павутинням бабиного літа
І дивилися блакитні очі
Небо далечінь і ранні роси
Ще не полетів у вирій
Той останній птах,що серце крає
Береже він пам'ять літа
Передчасно крил не розправляє
У далекому незнаннім краю
Що його сердешного чекає
Щастя,вдача у новій родині
Чи тепло на рідній Батьківщині