...Мати моєї душі...
...Ти пробудила в мені
...Пристрасть життя...
...Навчила любити душу
...В ночі та в день...
...Звеліла поважати вдячність
...Та цінити кохання...
...Мати відданість
...Богу та дітям...
...Не зраджувати
...Своїм вчинкам
...Та переконанням...
...Та тим, хто відданий
...Мені по життю...
...Привчила сприймати
...Все належним чином...
...Дивитись в прозорість
...Душі, та різнити
...Щирість з підступом...
...Ти заповіла мені
...Своїм прикладом
...Про те, що б скільки
...Разів не падала
...Всеодно, гордо
...Піднявши голову,
...Щиро йшла по життю
...До своєї мети...
...До вічності...
**...Я вдячна тобі, моя люба...Колись ми зустрінемось, там, за обрієм, де мрії блукають у безмежному просторі наших сподівань...Там ми будемо літати над каменями буденності, синім птахом, та споглядати, як гордовито та витривало мандрують по віковіччю наші нащадки...**
...Мама моей души...
...Ты пробудила во мне
...Страсть жизни...
...Научила любить душу
...В ночи и в день...
...Велела уважать благодарность
...И ценить любовь...
...Иметь преданность
...Богу и детям...
...Не предавать своим поступкам
...И убеждениям...
...И тем, кто предан по жизни мне...
...Приучила воспринимать всё
...Должным образом...
...Смотреть в прозрачность души
...И рознить искренность с предательством...
...Ты завещала мне
...Своим примером
...О том, что сколько раз
...Не упала бы
...Всё-равно, гордо подняв голову
...Искренне идти по жизни,
...К своей мечте, к вечности...
**...Я благодарна тебе, моя дорогая...Когда-то мы встретимся, там, за горизонтом, где мечты блуждают в безграничном пространстве наших надежд...Там мы будем летать над камнями обыденности, синей птицей, и созерцать, как надменно и выносливо странствуют по вечности наши потомки...**