Полюбляє баба Ганна
Фільми про кохання.
Лиш прокинеться – й до "Soni",
Наче пташка рання.
Там каналів – майже сотня,
Скрізь – одні зітхання,
Поцілунки, залицяння,
Сльози та страждання.
Дід сміється: «Ну й чудачка,
Серце зашкварчало?
Крим і Рим уже пізнала,
А тобі все мало?»
Бабця каже сумовито:
«Трухлий ти пеньочок.
Знай: живій рослинці треба
Сонечка ковточок.
Он дивись яка красуня,
Наче янголятко.
А дурна ще… хлопцям вірить,
Як мале дитятко.
Отакою теж була я.
Обіцяв кохання,
А на старості дістались
Грубощі й бурчання.
Слава Богу телевізор
Не дає скучати.
Увімкну – й тебе не чую.
Згинь з очей, примате!»