Стоїть старенька біля хати,
Під хусткою вся сивина.
Позаду літ,ох,як багато,
Всього пережила вона.
Війна,післявоєнна скрута,
Колгосп,тяжка робота в полі,
Та не впадала вона в смуток,
Хоч не легка жіноча доля.
Була й любов,весілля,діти -
Три дочка,та молодший син.
Повиростали швидко,як ті квіти,
І розлетілись із гнізда всі,як один.
Стоїть старенька біля хати,
Думками вся про щось своє.
Сьогодні їй дев"ятий вже десяток,
Онуки,правнуки,праправнуки вже є.
Тож зустріча гостей вона багато,
Усі приїдуть з різних міст та сіл.
З великою родиною чекає свято,
Ми всі вітаємо,здоров"я їй і сил!