Коли крізь призму німого часу
Я знов відчую твої обійми
То не повірю у щастя зразу
Я буду вільна! Від тебе вільна!
Коли закрию на мить лиш очі
І усвідомлю що все здійснилось
Усе, молила чого щоночі...
Що ніби в казці мені наснилось.
Я не повірю тобі відразу,
Ні усмішці, ні словам почутим.
Та я - не ти, не злякаюсь шансу!
Якщо ще зможу тебе відчути....