***

Калюж розірване намисто,
Пливуть в них хмари навмання,
Дрімає закоцюбле місто,
Гойдає вітер ліхтаря.

Приносить вечір серцю втому,
Летить над нами часу птах,
Іду окрилена до дому,
Ховаю усмішку в устах.

Моя душа чекає дива,
Чека любові і тепла,
А за плечима мрії крила,
Несуть над буднями життя.