Мене вже нема…ааааааа
Так розпуклося квіття
Немає тебе у мені у собі …
Собою невиЇшле у яроквіття
Вишневого цвітоньку – знов обнесло
Грозою вітристою, громом судженим
Однак моя весенько, вишню вроджу
Нехай цим вітрам , що през мене проженюють
Осонює царство - безправне добро
Так йшов через мене іще побиванець
І думавсь прилинуть , де бджоли піють
І я би пішла , та вкорінений рамець
Чужинських пророцтв не пророчить весну