Вітер хвилює мене до нестями -
Не зводе він з мене очей.
А ти хоч би раз на мене поглянув -
Я бачу,не вабить такий стан речей...!?
Я можу лиш вітру в усьому зізнатись,
Він пестить в обіймах так ніжно своїх...
Тебе не навчу я торкань не шугатись -
Ти дика лебідка на крилах чужих.