без назви...

несказані слова,
ненаписані символи,
в наших думках
промайнуло кохання.

очі відкрились
забули що бачили,
усесвіт закритий
і дещо ображений.

та тільки відкриті
дубовії двері надії,
що в снах кольорових
ти бачиш мене...