Настало в нас вже п'ять часів...
Тебе питають де мандрів...
У нас вже почалась війна...
І куди йти не хто не зна...
Нам німці почали стріляти...
Не знаєм ми куди тікати...
Тут сльози матері моєї...
Там он лижить і труп твоєї...
Мені так прикро друже мій...
Ти не допоможеш їй...
Дивись не підходи ти блище...
А там знаряд летить все вище...
Пройшло чотири роки в нас...
Війна закінчилась і час...
Нам час іти...не розівати рти...
І хто кричить-під три чорти...
Мабуть у нас вже є свобода...?
Після війни-це не свобода...
Це не свобода,не життя...
Мабуть,нам знов у небуття...
Коли ми підемо додому...
Візьмем трішки води з Дону...
Так будем жити разом ми...
Щоб там казати тобі:"ти"...
Дякую тобі,ти друже мій...
За допомогу,ти радій...
Допомога-це успіх...
Ну а злоба-це уж гнів...
Ти радій що,ти живий...
А не то що,ти мертвий...
І так скажи ти друже мій
Мені сказали що радій
Радіти ні чому тому
Хай піде виграє війну