Наталья Арсеньева Колыбельная

Ген Жэстачайший
Колыбельная

Ночь рассыпала звезд огоньки,
В синем небе они утонули.
Веет сон над простором земли,
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Из серебряных звезд и огней
Заплету я лучистый веночек,
Над головкой повешу твоей,
Люли, люли, засни, мой сыночек.

Будут звезды на небе светить,
Будут сны золотые дарить.

Всюду тишь и дремоты покой...
Ивы гибкие ветки согнули
Над холодною, темной рекой.
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Я подслушаю шепот ветвей,
Я подслушаю шорохи ночек,
Это песней пусть станет моей.
Люли,  люли, засни, мой сыночек.

Будут вербы мальчишке шептать,
Будут тихие сны посылать.

Будто плачут, все в капельках слез
Чаровницы-березки заснули;
В жемчуга их украсил мороз.
Люли, люли, сыночек мой, люли.

Я жемчужины-слезы сниму,
Нанижу их на тонкий шнурочек
И на шейку надену твою.
Люли, люли, засни, мой сыночек...

Будет маленький с ними играть,
Ручкой бусинки-слезы ссыпать.

Сеет ночка волшебные сны
Над полями землицы-матули.
Сните все... Сни-ж о солнце и ты...
Люли, люли, сыночек мой,  люли...

Наталья Арсеньева         1924г.

***

Калыханка.

Ноч рассыпала зораў вагні,
Ў сінім небе яны патанулі.
Вее сон над прасторам зямлі,
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

З срэбных зораў, з чырвоных агнеў
Упляту я праменны вяночак,
Над галоўкай завешу тваёй,
Люлі, люлі, засьні, мой сыночак.

Будуць зоркі малому сьвяціць,
Будуць сны залатыя дарыць.

Ўсюды ціша і сонны спакой...
Вербы гібкае вецьце пагнулі
Над халоднаю, змрочнай ракой.
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

Я падслухаю шэпты вярбін,
Я падслухаю шорахі ночак
І зьлію ўсё у хор у вадзін.
Люлі, люлі, засьнi, мой сыночак.

Будуць вербы над хлопцам шаптаць,
Будуць ціхія сны насылаць.

Нібы плачучы, ў кропельках сьлёз
Прыгажуньні-бярозы паснулі;
Гэта ў пэрлы прыбраў іх мароз.
 Люлі, люлі, сыночак мой, люлі.

Тыя пэрлінкі-сьлёзкі зьбяру,
 Наніжу з іх пяцёркаў шнурочак
I на шыйку завешу тваю.
Люлі, люлі, засьні, мой сыночак...

Будзе з імі маленькі гуляць,
 Ручкай пацеркі-сьлёзы ссыпаць.

Сее ночка чароўныя сны
Над палямі зямелькi-матулі.
Сьніць усё... Сьні-ж аб сонцы і ты...
Люлі, люлі, сыночак мой, люлі...

Наталля Арсеннева           1924 г.