Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2012/10/05/5718
Ты меня рисовал…очи синим сияли взволнованно,
за окном завируха, а в комнате розовый сад…
чуть дрожала рука, и мой взгляд был таким зачарованным,
только ты не заглядывай сразу, прошу я, в глаза.
Снег тот свет заносил, ну, а в нашем веснилась рапсодия,
свечка млела в истоме в объятиях пылких до слёз.
Наши пальцы сплетались, и в душах мерцала мелодия…
силы нет, чтоб молчать, но на твой не отвечу вопрос.
Снежный лён под созвездьями лёг, серебристо-нетронутый,
чей-то взгляд на мольберте согрет нежно-розовым сном…
то, о чём не сказали, осталось в нас тайной спелёнутой
и растаяло в мареве дней и снегов за окном…
Оригинал:
Ти мене малював... сині очі дивились захоплено,
за вікном хуртовина, а в домі трояндовий рай...
Ледь тремтіла рука і голубила поглядом
я тебе.... але ти ні про що, я прошу, не питай.
Сніг заносив той світ, а у нашім - весняна рапсодія,
свічка мліла в знемозі в обіймах палкого вогню.
І спліталися пальці, і душ мерехтлива мелодія...
і несила мовчать, та я й слова, повір, не зроню.
Снігове полотно під сузір' ями срібно - незаймане,
на мольберті чийсь погляд і ніжно рожевий розмай...
і несказане нами лишилось чарівною тайною,
і розтануло в мареві днів і снігів : -не питай...
12.02.2013