Коли я побачила твої очі здалось, що ми вже довго знайомі.
Що ти поглядом проник в мій мозок, знайшовши все те, що я б приховала.
Я так хотіла би закохатися знову. Щиро, палко, як вперше кохала.
Не вимірювати унціями твою совість, дивитись у очі соромлячись…
Не видавати свого серцебиття яке ось-ось опиниться в роті
Плутаючи слова. Відчувати, як пітніють руки коли ти поруч.
Розуміти, що ти також не спиш по ночам. Любиш: провокувати
Людську свідомість, каву прогірклу, і пошук сенсу буття.
Наливати тобі м’ятного чаю і розділяти беззмістовні розмови.
Але знаходити зміст на дні кожної допитої чашки…хтозна,
Між нами доволі великі простори зранених сердець,
Недоведених алгоритмів «люблю» і зламаних сподівань.
Але можливо колись ти подивишся в очі й розтопиш
Як шоколадні цукерки на вже холодному фондю всі необґрунтовані
Страхи. Можливо ще є люди яким важлива любов у цьому світі.