Я часто відчуваю уночі
Що наші душі мають спільний шлях
Вони нас можуть в темряві знайти
Відчути спільну радість або страх
Їм не потрібно чуть ніяких слів
Не треба бачити тепла очей
Бо відчувають справжність почуттів
І не сховати лжи в тиші ночей
Вони поєднані Всевишнього рукою
Їм дарував він також подих свій
Раніше були дві, стали одною
І цілий світ був свідком цих подій.
Я відчуваю кожен подих твій
І чую кожен тихий рух
Неначе подих той не твій а мій
Неначе то мій власний рух
Тіла в нас різні а душа одна
Вона поділена була заздалегідь
Поки не стали поруч не жила
Шукали один одного І вмить
Коли зустрілися тоді с тобою
Такою лагідною, доброю, рідною,
Відчув що в світі тільки ти
Тримаєш щастя нашого квитки.
Бо кажуть, як відчуєш запах роз
Коли навколо лютий, злий мороз
А навкруги не бачиш жодного куща
То маєш знати Доля то твоя.
Цю особливу мить ти маєш зберегти
Бо в світі тому лиш вона і ти.
Не маєш права ти цю мить втрачати
Бо досі люди не навчились час вертати.
Я буду знов і знов казати ці слова
Тому що хочу щоб душа була жива.