Фiлологiчнi студii любовi

Женщина Золотая
 Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
 А більше по-французьки я ні слова...
 …та вже тактильно точиться розмова,
 Мій маломовний хлопче-трубадур,
 Рожева мрія малолітніх дур…
 («дур» – то русизм, «дуреп» на укрмові!
 Філологічні студії любові).

 Шерше ля фам! Мене шерше чимдуш
 у шарудливих шепотах покоїв…
 Ой Матка Боска! Що це ти накоїв?
 Ми так не домовлялись! Ані руш!
 Тепер мерщій неси мене у душ -
 (душа моя в розпачливій борні
 Не скаже заперечну частку «ні») –


 Чи краще в ванну… Качечка! – гляди!
 Гумова, жовта - із дитинства плине…
 Ой ціпу-ціпу…. Починай зі спини,
 Тааак, дуже добре, не шкодуй води…
 І ще отут потри…і ще сюди…
 (сполучники єднальні – «і», «й», «та» -
 І аж муркоче панна Золота....

 Ой! Протиставні – «а», «проте», «однак»...
 А ви, моншер, вигадливий юнак...


 По тому розділові – «то», «чи», « хоч»...
 Звичайно хочу. І при тому часто
 Вивчати спонукальні («нумо»!) частки,
 Підсилювальні («адже», « навіть», « аж»),
 Чи видільні («хоча», « лише»)...Приляж...
 ...запала тиша у лекційній залі...
 Міцних обіймів непрозорий скотч
 Прозоро натякає: Буде далі...