вже веч р догор в до тла

Виктория Дмитрик
вже  вечір  догорів  до  тла,
А  ти  й  стоятимеш  одна.
І  ніч  падає  тихо  на  алеї,
А  він  шукає  вже  іншу  лілею.
Не  чекай  і  не  плач,
Витри  сльози,пробач,
Він  не  вартий  такого  страждання.
Ти  його  не  люби,зустріч  з  ним  не  шукай,
Він  нічого  для  тебе  не  значить.
А  якщо  вже  колись  ти  й  зустрінешся  з  ним,
Ти  удай,що  йому  ти  не  рада.
І  будь  горда  як  меч,
Будь  як  лід  ти  -  тверда,
Хай  він  знатиме,що  таке  зрада!