На сніданок – бараболя.
А картопля – на обід.
Ну така вже наша доля:
Бараболячий ми рід.
Серед блюд – вона богема,
Страви з бульби – смакота!
Й для поетів гарна тема.
Як і хліб – вона свята.
Пестимо оцю культуру,
Не лишаючи сапи.
Літечко – без «перекуру»:
В основному в позі „Ги”.
Ще й трикляті колоради
Можуть знищити все вмить…
Тож Банколом щодекади
Поливаєм, аж шкварчить.
В серпні-вересні рахуєм
Відра, кошики, мішки.
Дружним фронтом атакуєм –
На городі – мов кроти.
Лиш полегшено зітхаєм,
Як збираємо врожай.
Вже відтоді точно знаєм:
З ним і взимку буде рай...